ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ І ПЛАНУВАННЯ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОГО РИНКУ: СИСТЕМНИЙ ПІДХІД

Анотація

У статті досліджено теоретичні основи застосування інструментарію макроекономічного планування та прогнозування в умовах трансформації фінансового ринку. Метою статті є розробка теоретичних засад застосування механізмів макроекономічного планування та прогнозування відповідно до процесів державного регулювання розвитку фінансового ринку. Досліджено європейський досвід макроекономічного планування та прогнозування розвитку фінансового ринку. Відзначено важливість заходів макроекономічного планування та прогнозування для реалізації основних функцій фінансового ринку. Запропоновано сформувати систему інформаційно-аналітичного забезпечення макроекономічного планування та прогнозування розвитку фінансового ринку, яка являє собою сукупність інформаційних ресурсів, засобів, методів, інструментів її обробки, необхідних для розробки та реалізації стратегічних та тактичних напрямків державного регулювання розвитку фінансового ринку. Визначено архітектуру зазначеної системи та її основні завдання. Зазначено, що оцінка ефективності системи інформаційно-аналітичного забезпечення макроекономічного планування та прогнозування відбувається на основі моніторингу, що зумовлено багаторічною реалізацією напрямів державного впливу на функціонування фінансового ринку і розвиток фінансової системи. Досліджено взаємозв’язок процесів моніторингу розвитку фінансового ринку на основі використання інструментів макроекономічного планування та прогнозування. Встановлено, що архітектура системи інформаційно-аналітичного забезпечення макроекономічного планування та прогнозування розвитку фінансового ринку дозволяє виділити наступні функціональні підсистеми: підсистему стратегічного планування, підсистему збору та оцінки інформації, підсистему мотивації суб'єктів фінансових відносин, підсистема моніторингу. Передбачено заходи оцінки ефективності запропонованих програмних заходів щодо розвитку фінансового ринку, досягнення прогнозованих показників та розроблення рішень щодо нівелювання можливих відхилень та мінімізації ризиків.